On German Orders. The Volhynian Massacre in Soviet Partisans’ Memoirs

Auteurs

  • Denys Shatalov “Tkuma” Ukrainian Institute for Holocaust Studies

DOI :

https://doi.org/10.5077/journals/connexe.2019.e253

Mots-clés :

Massacres de Volhynie, nationalisme ukrainien, mémoires de guerre, « Grande guerre patriotique », propagande soviétique, partisans soviétiques

Résumé

Cet article est consacré à l’analyse de la représentation proposée au lecteur soviétique du nettoyage ethnique anti-polonais réalisé par les nationalistes ukrainiens en 1943 en Volhynie. Les sources utilisées comprennent les livres les plus largement publiés des commandants partisans actifs dans la région. Ces textes sont examinés comme des sources destinées à former l’opinion publique au sujet des nationalistes ukrainiens après la guerre. Pour le public soviétique, les mémoires des partisans soviétiques opérant dans le nord-ouest de l’Ukraine en 1943–1944, ainsi que la littérature antinationaliste de propagande, ont été la principale source d’information sur les massacres de Volhynie. Dans les livres analysés ici, les récits de massacres apparaissent avant tout comme un outil de propagande. La comparaison entre les représentations des massacres de Volhynie fournies par ces auteurs et les ouvrages scientifiques modernes éclaire les distorsions intentionnelles des premiers. Il peut sembler paradoxal de constater que les partisans, auteurs de mémoires, qui avaient tendance à discréditer les nationalistes ukrainiens, ont préféré les blâmer uniquement en tant que bourreaux, mais pas en tant qu’initiateurs des massacres anti-polonais en Volhynie. Les « actions » anti-polonaises ont été décrites principalement comme une initiative directe des autorités allemandes d’occupation, tandis que les détachements des organisations nationalistes étaient présentés comme de fidèles exécutants. Les mémoires soulignent le désintérêt et la réticence des paysans ukrainiens ordinaires à participer aux massacres et l’éloignement de leurs organisateurs vis-à-vis des larges masses de travailleurs. Ainsi, les mémoires des partisans soviétiques ne nous aident guère à comprendre les massacres eux-mêmes, mais constituent un excellent exemple des efforts réalisés par la propagande soviétique pour modeler les représentations du passé.

Biographie de l'auteur

Denys Shatalov, “Tkuma” Ukrainian Institute for Holocaust Studies

Researcher at “Tkuma” Ukrainian Institute for Holocaust Studies

Références

Machcewicz, Pawel. 2005. “The Institute of National Remembrance and Coming to Terms with a Difficult Past: World War II and the Communist Dictatorship.” InterMarium 3(8): 1–10. http://ece.columbia.edu/files/ece/images/machcewicz.pdf.

McBride, Jared. 2016. “Peasants into Perpetrators: The OUN-UPA and the Ethnic Cleansing of Volhynia, 1943–1944.” Slavic Review 3(75): 630–654.

Motyka, Grzegorz. 2016. “Zbrodnia wołyńska 1943 roku i mit buntu ludowego.” Dzieje najnowsze XLVIII: 53–66.

Portnov, Andrii. 2016. Clash of Victimhoods. The Volhynian Massacre 1943 in Polish and Ukrainian Memory. https://www.opendemocracy.net/od-russia/andrii-portnov/clash-ofvictimhood-1943-volhynian-massacre-in-polish-and-ukrainian-culture.

Shatalov, Denys. 2018. “Non-nipped Memory. The Holocaust in the Soviet War Memoirs.” Проблеми історії Голокосту 10: 127–188.

Siemaszko, Władysław, and Ewa Siemaszko. 2008. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945, t. 1–2. Warszawa: Wydawnictwo von borowiecky.

Snyder, Timothy. 2003. “The Causes of Ukrainian–Polish Ethnic Cleansing 1943.” Past and Present 1(179): 197–234.

Бакрадзе, Давид. 1961. Кровью героев. Тбилиси: Заря Востока.

Бринский, Антон. 1966. По ту сторону фронта. Горький: Волго-Вятское книжное издательство, книга 1. https://royallib.com/book/brinskiy_anton/po_tu_storonu_fronta.html.

В’ятрович, Володимир. 2011. Друга польсько-українська війна, 1942–1947. Київ: Видавничій дім “Києво-Могилянська академія.”

Вершигора, Пëтр. 1947. Люди с чистой совестью. Москва: Воениздат.

Вершигора, Пëтр. 1950. Люди с чистой совестью (Карпатский рейд). Москва: Московский рабочий.

Вершигора, Пëтр. 1990. Люди с чистой совестью. Киев: Политиздат Украины.

Вершигора, Пëтр. 1960. Рейд на Сан и Вислу. Москва: Воениздат.

Грицьків, Роман. 2003. “Польська історіографія українсько-польського збройного конфлікту часів Другої світової війни.” Український визвольний рух 2, 148–169. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Ільюшин, Ігор. 2003. Волинська трагедія 1943–1944. Київ: [б. в.]

Ковальчук, Михайло, та Олександр Вовк. 2009. “Підполковник армії УНР, генерал-хорунжий УПА Леонід Ступницький: сторінки біографії.” Військово-історичний альманах 1(18): 4–40.

Літопис УПА. Нова серія. 2010. УПА і запілля на ПЗУЗ 1943–1945, t. 14. Київ-Торонто [б.в.]

Мотика, Ґжеґож. 2013. Від Волинської різанини до операції “Вісла”: польсько-український конфлікт 1943–1947. Київ: Дух і Літера.

Наумов, Михаил. 1953. Хинельские походы. Ленинград: Ленинградское газетно-журнальное и книжное издательство.

Новак, Терентий. 1966. Пароль знают немногие. Москва: Воениздат.

Осипян, Александр. 2004. “Этнические чистки и чистка памти: украинско-польское пограничье 1939–1947 гг. в современной политике и историографии.” Ab Imperio 2: 297–328.

Успенский, Владимир. 1993. Тайный советник вождя. Москва: Прометей.

Подпольный обком действует: Книги 1–3. 1955. Москва: Воениздат http://militera.lib.ru/memo/russian/Fёdorov_af1/index.html.

Фёдоров, Алексей. 1985. Последняя зима. Москва: Воениздат.

Фёдоров, Олексій. 1981. Підпільний обком діє. Київ: Видавництво політичної літератури України.

Téléchargements

Publié en ligne

23.10.2020

Comment citer

Shatalov, Denys. 2020. « On German Orders. The Volhynian Massacre in Soviet Partisans’ Memoirs ». Connexe : Les Espaces Postcommunistes En question(s) 5 (octobre):100-118. https://doi.org/10.5077/journals/connexe.2019.e253.